четвер, 23 січня 2014 р.

Фотоальбом

Спортивне життя









Відео про спорт













Презентація





Фізкультура в школі

Фізичний розвиток дітей має важливе значення не тільки в плані становлення їх кісткової і м'язової систем, але і для придбання деяких соціальних навичок і особистісних установок. Більш міцний, розвинений фізично дитина завжди буде більш активним, діяльним і впевненим у собі. Досягнення таких цілей і переслідує фізкультура в школі.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В ШКОЛІ: НОРМАТИВИ ПРОВЕДЕННЯ

Шкільна фізкультура традиційно проводиться в теплу пору року – на вуличному стадіоні, в холодну – в обладнаному спортивному залі (за винятком зимових занять на лижах). Кожне приміщення або вулична територія, відведена для таких занять, суворо відповідає цілому ряду нормативів: враховується оптимальну кількість школярів для даної площі, число роздягалень і душових, висота стель, системи вентиляції та опалення, наявність необхідних для різнобічного розвитку спортивних снарядів.
Насправді, до розвитку фізичної культури відносяться і так звані «фізкульт-хвилинки», які в даний час залишилися частиною фізкультури в початковій школі. У переважній більшості навчальних закладів вже з середньої школи цей необхідний для скидання напруги елемент не проводять.


ФІЗКУЛЬТУРА І СПОРТ В СЕРЕДНІЙ І СТАРШІЙ ШКОЛІ

Чим старше стають хлопці, тим різноманітніше й цікавіше засоби фізичного виховання. Заняття зазвичай ставлять в розклад двічі на тиждень, щоб школярі звикали до розпорядку і прагнули продовжувати займатися спортом протягом усього свого життя.
З метою зацікавити учнів у спорті, викладачі фізкультури часто помічають їх успіхи в якій-небудь області та пропонують участь у змаганнях або відвідування пришкільних гуртків та секцій. Це не тільки дозволяє школяреві реалізуватися в якості успішного спортсмена, а й прищеплює щирий інтерес до занять спортом.
Лікувальна фізкультура в школах проводиться рідко, і зазвичай – в якості факультативних занять. Дітей з нестандартним фізичним або психічним розвитком частіше попросту звільняють від занять фізкультурою, хоча саме їм вона зазвичай потрібна, як нікому іншому. Зворотну ситуацію можна зустріти лише в так званих школах здоров'я, де ЛФК (лікувальна фізкультура) є одним з основних напрямків.

Фізична культура

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.
Комплексна програма з фізичного виховання школярів має оздоровчий напрямок. Тому роль вчителя фізичної культури в поліпшенні здоров’я, підвищенні роботоздатності школярів і їх правильному фізичному розвитку дуже велика.
Заняття фізичною культурою і спортом сприяють гармонійному розвитку організму дітей та підлітків. Під впливом щоденних фізичних вправ укріплюється ріст тіла, збільшується окружність грудної клітини, життєва ємкість легень, м’язова сила, поліпшується робота серцево-судинної системи.
Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто відносити, крім фізичних вправ, природні сили природи і гігієнічні фактори, але ведучим і специфічним засобом фізичного виховання є фізичні вправи.
Заняття фізичними вправами допомагають в навчанні. По-перше, регулярні заняття фізкультурою і спортом покращують здаров’я і підвищують закалюваність організму. По-друге, під дією тренувань покращується фізичний розвиток, робота серця,підвищується сила дихальних м’язів.
Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм.
Відомо, що одна і та ж фізична вправа може привести до різних ефектів і, навпаки, різні фізичні вправи можуть викликати однаковий результат. Це є доказом того, що фізичні вправи самі по собі не наділені якимись постійними властивостями, що дозволяють у всіх випадках досягати рівної ефективності.
Цілісний погляд на здоров'я можна представити у виді чотирикомпонентної моделі, у якій виділені взаємозв'язки різних його компонентів і представлена їхня ієрархія.
Проблема здоров'я учнів стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи сучасної школи, стратегічна мета якої - виховання і розвиток вільної життєлюбної особистості, збагаченої науковими знаннями про природу і людину, готової до творчої творчої діяльності і морального поводження. Ведучими задачами школи в даний час є: розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, турбота про здоров'я дітей. Усе це погодиться з основними напрямками проекту реформи загальноосвітньої школи, у якому на одному з перших місць стоїть здоров'я школярів.